- покурити
- —————————————————————————————покури́ти 1дієслово доконаного видупалити тютюн та ін. якийсь час—————————————————————————————покури́ти 2дієслово доконаного видупопилити; покадити
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
покурити — I курю/, ку/риш, док. 1) перех. і без додатка. Курити якийсь час (див. курити I). 2) перех. Викурити всі цигарки, сигарети і т. ін. чи багато цигарок, сигарет і т. ін. 3) неперех., перев. із запереч., перен., розм. Про неможливість здійснити що… … Український тлумачний словник
перекур — I у, ч., розм. Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити. II у, ч., спец. Перевищення норми одержання спирту з певної кількості сировини. || Спирт, одержаний понад цю норму … Український тлумачний словник
перекурити — 1 дієслово доконаного виду покурити недовго перекурити 2 дієслово доконаного виду перетворити перегонкою; перегнати спец … Орфографічний словник української мови